В Україні існує близько 30 різних назв і різновидів цієї страви, серед них: тертюхі, терчінікі, беці, гейзебубели, кийзлики і кремзлики, рисилованики і пертушаники…
А які назви дерунів знаєте Ви? 🙂
Деруни – картопляні млинці, які мають велику популярність в українській кухні, особливо в північних та західних районах України. Основним інгредієнтом страви є терта картопля. Власне, від способу приготування млинців (тертої, а в деяких регіонах кажуть — дертої, картоплі) й походить назва деруни. Деруни є традиційною частиною святкового столу на Благовіщення (тільки пісні, без сметани і інших скоромних страв).
Приготування дерунів, звичайно, починається з тертя почищеної картоплі. Вона може тертися як на дрібній, так і на грубій терці, що впливає на смак та колір дерунів. З тертої картоплі зливається зайва рідина, потім треться і додається цибуля та сире яйце. Маса доводиться борошном до щільності густої сметани і смажиться на олії або смальці. За деякими рецептами деруни печуться або допікаються вже після обсмажування.
У деруни іноді клали начинку: у м’ясоїд — сир із сирим яйцем або січене м’ясо (варене або сире), у піст — підсмажені на олії з цибулею гриби або просто підсмажену цибулю.
До столу деруни подаються зі сметаною, ряжанкою, сиром, шкварками чи соломахою. За традиційними народними рецептами іноді додавали білий сметанний соус із підсмаженою цибулею та грибами, заправлений підсмаженим борошном (запражку). Нерідко готові деруни (переважно без начинки) складали у макітру чи горщик, заливали сметаною і ставили у гарячу піч.
У традиційній українській кухні деруни споживали найчастіше у неділю — на сніданок або вечерю.
На Прикарпатті деруни – це друга після баношу страва, якою люблять пригощати вдома. Радимо спробувати у нашій Корчмі Фільварок деруни, які не залижають байдужим жодного нашого відвідувача 😉
